Нещодавно придбав книгу Герберта Велза «Люди як Боги» видавництва Мендорлі. Раніше я ніколи не читав праці Велза, тому я не знав що від нього очікувати. Почавши читати «Люди як Боги», я не міг від неї відірватися десь аж до 100-ї сторінки. Вона мене дуже захопила своєю неймовірною історією і дуже якісним перекладом (щира подяка перекладачеві Святославу Михацю), що хочеться читати та читати уявляючи себе у тій казковій Утопії. В цій книзі не має пустопорожніх описів та діалогів, все дуже доречно і влучно, під час її читання відкриваються очі на якісь нові речі на які раніше не звертав уваги, на наше суспільство, на наш побут, на наше ставлення до самих себе і до планети в цілому, до самої природи людини з її звичками та догмами. Це книга про нас теперішніх (хоч і написана майже 100 років тому) і про нас якими ми можемо стати в майбутньому, до чого треба прагнути кожному землянину. Тепер я раджу цю книгу всім своїм знайомим, друзям та родичам, її треба читати та перечитувати, воно того варте!!! Ще в цій книзі дуже гарна обкладинка, я її розшифрував для себе символічно, як теперішню людини з затуманеним розумом :). Дякую всім хто долучився до цієї роботи, ви відкрили для мене нового автора і новий жанр в літературі!!!

Теги других блогов: книга рецензія Герберт Велз